четверг, 15 декабря 2016 г.

7 клас
II. Актуалізація і поглиблення знань
На дошці — п’ять формул:
Ca, CO2, H2, Na2O, H2SO4.
 Прочитайте формули записаних речовин і розшифруйте якісний і кількісний склад цієї речовини.
• Розділіть запропоновані речовини на прості та складні
 З допомогою періодичної системи хімічних елементів визначте відносну атомну масу кожного елемента.
• А як обчислити масу всієї молекули?
(Як суму атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули)
Молекулярна маса — це маса однієї молекули певної речовини.
• А якщо для визначення молекулярної маси використовувати наведені в таблиці відносні атомні маси?
Відносна молекулярна маса — це фізична величина, що показує, у скільки разів маса певної молекули більша за 1/12 маси атома Карбону — 12.
Одиниця вимірювання: [Mr] = а.о.м.
— Обчислимо відносні молекулярні маси для наведених на дошці речовин.

Отже, хімічна формула речовини дозволяє обчислити відносну молекулярну масу речовини.
IV. Формування вмінь і навичок
Завдання 1. Складіть за валентністю формули й обчисліть відносну молекулярну масу речовин:
AIO, CaО, KO.
! Звертаємо увагу учнів на те, що слід враховувати кількість атомів кожного елемента в молекулі! 
Завдання 3. Письмова самостійна робота. Розрахувати відносні молекулярні маси речовин. Розташуйте речовини в порядку зростання відносних молекулярних мас. 



VI. Домашнє завдання

Прочитати параграф, відповісти на запитання, повторити хімічні формули та правила їх складання. Розрахувати відносні молекулярні маси речовин: PbO, KCl, BaSO4, AgNO3.
9клас
Тема уроку. Тематична робота з теми «Хімічні реакції»
. Письмова робота
1. Установіть відповідність.
A. Розклад, Б. Сполучення, B. Заміщення, Г. Обмін
2. Укажіть рівняння ендотермічних реакцій:
image132
3. Виберіть сполуку, в якій Нітроген проявляє лише окисні властивості:
а) NH3;б) HNO3;в) HNO2;г) NО2.
4. Речовина, що приєднує електрони в окисно-відновній реакції, називається:
а) відновником;б) ізотопом;в) окисником; г) приймачем.
7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції методом електронного балансу, укажіть окисник і відновник:
Ca + HNО3  Ca(NО3)2 + N2 + H2О
8. Обчисліть, у скільки разів збільшиться швидкість реакції внаслідок підвищення температури на 30 °С, якщо температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2.
9. Обчисліть середню швидкість реакції, якщо за 5 хвилин концентрація однієї з вихідних речовин змінилася з 0,068 до 0,064 моль/л.
10. Обчисліть об’єм вуглекислого газу, що утвориться в результаті дії сульфатної кислоти на розчин калій карбонату масою 110 г з масовою часткою солі 25 %.


8клас




Тема. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

ХІД УРОКУ

II. Перевірка домашнього завдання.
Самостійна робота Завдання. Охарактеризуйте вид хімічного зв'язку, тип кристалічних ґраток, структурні частинки, що знаходяться у вузлах кристалічних ґраток, сили, які їх утримують, фізичні властивості речовин.
Речовини: Cl2, КСl, O2, H2S, Br2, SiO2, СаСl2, CaS, HBr, СO2, SO3, , NaBr, MgS .

III. Засвоєння нових знань, умінь і навичок
1. Розчинність у воді
(Заповнюємо таблицю.)

Речовина
Тип ґраток
Вид зв’язку
Розчинність
Натрій хлорид



Цукор



Сірка



Мідь




2. Температура плавлення й кипіння
(З допомогою довідкової літератури заповнюємо таблицю.)

Речовина
Тип ґраток
Вид зв’язку
tпл
tкип
Натрій хлорид




Цукор




Сірка




Мідь





IV. Узагальнення й систематизація знань
Розглянемо формули складних речовин: кислот, основ, солей.
1. Чому солі належать до іонних речовин?
Тому що солі складаються з позитивних іонів металів і негативних іонів кислотного залишку, тобто зв'язок іонний. У вузлах кристалічних ґраток чергуються позитивні й негативні іони, які утримуються силами електростатичного притягання. Наприклад: Na+Cl-, К+Вr-.
Аналогічно в солях з оксигеновмісним кислотним залишком.
Отже, всі солі належать до іонних речовин. Про це можна судити з їх фізичних властивостей.
2. Основи — це іонні чи молекулярні речовини?
Іонні. Розглянемо зв'язок у молекулі натрій гідроксиду.
Na-O-Н, зв'язок О-Н ковалентний полярний, Na-О значно більш поляризований, атом Натрію віддає свій електрон і перетворюється на катіон Натрію. У вузлах кристалічних ґраток чергуються катіони Натрію й аніони гідроксильних груп. Основи належать до іонних речовин, що й підтверджують фізичні властивості: гідроксиди тверді, тугоплавкі речовини.
3. Розглянемо молекулу сульфатної кислоти H2SO4. Запишемо структурну формулу кислоти, проаналізуємо тип зв'язку в молекулі. Усі зв'язки ковалентні полярні.
Полярність якого зв'язку більша — О-Н чи S-О? Отже, молекула полярна, матиме молекулярні кристалічні ґратки.
4. Цукор — органічна речовина. Усі органічні речовини, навіть найскладніші, мають молекулярні кристалічні ґратки. Чому?
Це підтверджується їхніми фізичними властивостями: легкоплавкі, малорозчинні у воді, не проводять електричний струм.

V. Підбиття підсумків
Між складом, будовою, властивостями, застосуванням речовин існує тісний взаємозв'язок, який можна пояснити на підставі будови речовин.
VI. Домашнє завдання

Повторити будову атомів елементів І—III періодів.

воскресенье, 31 января 2016 г.

01.02.2016 5 клас природознавство

Опрацювати параграфи 28 та 29, відповісти на питання після них

01.02.2016 11 клас

Тема уроку. Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів
 І. Завдання
1. Зобразіть електронну схему будови алканолу, карбонової кислоти.
2. Напишіть реакцію міжмолекулярної дегідратації 1-пропанолу.
3. Напишіть рівняння реакції між етанолом і пропановою кислотою в присутності сульфатної кислоти.
ІІ. Естери
Естери — це сполуки із загальною формулою R - COOR', де R і R' — вуглеводневі радикали.
Естери можна одержати в результаті взаємодії карбонових кислот зі спиртами (реакція естерифікації). Каталізаторами є мінеральні кислоти.
Ця реакція є оборотною. Зворотний процес — розщеплення естеру внаслідок дії води з утворенням карбонової кислоти та спирту — називають гідролізом естеру.
ІІІ. Номенклатура естерів
Назва естеру утворюється від назв кислоти та спирту, що були використані для реакції естерифікації. Спочатку називається кислота, потім — прикметник від назви спирту з додаванням слова «естер».
За сучасною міжнародною номенклатурою назви естерів складають з назви вуглеводневого радикала, що відповідає спирту, і кореня латинської назви кислоти з додаванням суфікса -ат.
Наприклад, H - COO - C2H5 — етилформіат (етиловий естер мурашиної кислоти).
Назвіть естери:
 CH3 - COO - C2H5 — етилацетат (етиловий естер оцтової кислоти);
 C3H7 - COO - CH3 — метилбутират (метиловий естер бутанової кислоти);
 C2H5 - COO - C3H7 — пропілпропіонат (пропіловий естер пропанової кислоти).
ІV. Гідроліз і омилення естерів
Гідроліз за присутності лугу відбувається необоротно (оскільки негативно заряджений карбоксилат-аніон RCOO-, що при цьому утворюється, не вступає в реакцію з нуклеофільним реагентом — спиртом).
Ця реакція називається омиленням естеру.
Запишіть реакцію омилення етилового естеру гексанової кислоти.
Естери нижчих карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів мають приємний запах квітів, ягід і фруктів. Естери вищих одноосновних кислот і вищих одноатомних спиртів — основа природних восків. Наприклад, бджолиний віск містить естер пальмітинової кислоти й мірицилового спирту (мірицилпальмітат)
CH3(CH2)14 - CO - OCH2(CH2)29CH3.
V. Завдання
1. Напишіть рівняння реакції естерифікації:
а) мурашиної кислоти 1-бутанолом;
б) 2-пропанолу й оцтової кислоти;
в) етанолу й акрилової кислоти.
. Розв’яжіть задачі.
а) Обчисліть об’єм етанолу (густина — 0,8 г/мл), необхідний для одержання 120 г етилового естеру масляної кислоти.
б) Обчисліть масу метилацетату, що її можна одержати в результаті взаємодії метанолу масою 16 г і етанової кислоти масою 27 г.
3. Складіть схему одержання оцтовоетилового естеру з етану. За схемою напишіть рівняння реакцій.
 VIІ. Домашнє завдання
Творче завдання: підготувати повідомлення про біологічну роль жирів.



03.02 16. 10 клас

Повторити матеріал з тем « Сульфатна кислота та її солі»,  «Нітратна кислота та її солі», «Карбонатна  кислота та її солі».
Виконати завдання.
1. Проста речовина хлор:
а) важкий газ зеленого кольору;
б) бура летка рідина;
в) отруйна речовина;
г) добре розчиняється у воді.
2. Якісна реакція на карбонат-іон:
а) дія розчинних солей Аргентуму;
б) дія розчинних солей Барію;
в) дія сильних кислот;
г) дія індикатора.
3. Тільки окисні властивості Сульфур проявляє в сполуці:
а) SO3б) H2S;в) SO2г) H2SO3.
4. Скло для шибок одержують у результаті сплавлення:
а) Na2CO3, CaCO3,  2;        
б) NaCl, CaCO3, SiO2;
в) CaCl2, CaCO3, SiO2
г) Na2CO3, NaCl, SiO2.
5. Формула нітратної кислоти:
а) HNO2; б) N2O3,в)N2O3,в) HNO3; г) H3N.
6. Солі фосфатної кислоти застосовуються:
а) як вибухові речовини;
б) для виробництва добрив;
в) для виготовлення гуми.
7. Запишіть рівняння реакції для здійснення перетворень: 
8. Напишіть іонно-молекулярні рівняння реакції взаємодії:
а) натрій сульфіту та хлоридної кислоти;
б) амоній нітрату й барій гідроксиду.
9. Аргентум нітрат масою 8,5 г прореагував із хлоридною кислотою. Випав білий нерозчинний осад масою 7 г. Обчисліть масову частку виходу продукту реакції від теоретично можливого.
10. Крізь розчин кальцій гідроксиду масою 50 г з масовою часткою 74 % пропустили карбон(IV) оксид об’ємом 12,5 л (н. у.). Обчисліть масу солі, що утворилася.


01.02.16 9 клас

Тема уроку. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену

Молекули, що містять кратні зв’язки, такі, як алкени, здатні з’єднуватися між собою з утворенням довгих ланцюгів з атомів Карбону — полімеру.
Реакція утворення полімерів називається полімеризацією. Розглянемо полімеризацію на прикладі етилену:
CH2 = CH2 — мономер, вихідна речовина — вуглеводень, з якого синтезується полімер.
(-CH2 - CH2 -)n — полімер — молекула, що утворюється в результаті полімеризації.
(-CH2 - CH2 –) — елементарна ланка — повторювана частина молекули полімеру.
n — ступінь полімеризації — кількість елементарних ланок у молекулі полімеру, що дорівнює числу молекул мономеру.

• Поліпропілен:
• Полівінілхлорид:
• Полістирол:
Завдання. Опрацювати матеріал параграфа 25 та відповісти на питання. 
1. Поясніть, яка будова карбонового ланцюга має бути в мономера?
2. Наведіть приклади використання полімерів. Зверніть увагу, які властивості цих полімерів використовуються.
3. Назвіть природні полімери, відомі вам з курсу біоло

01.02.16 8 клас

Тема. Будова атома: ядро й електронні оболонки. Склад атомних ядер
Завдання
1. Що називається періодом? Що мають спільного й чим відрізняються великі періоди від малих?
2. Що називається групою?
3. Розкажіть про структуру періодичної системи хімічних елементів.
4. Як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і головних підгрупах?
5. Порівняйте неметалічні властивості елементів: О і С; F і В; Si і S.
6. Порівняйте металічні властивості елементів: Аl і Ga; Rb і Мо; Са і Ва.
7. Назвіть елемент V групи, відносна молекулярна маса оксиду якого дорівнює 142.
8. Назвіть елемент VI групи, відносна молекулярна маса сполуки з Гідрогеном якого дорівнює 81.
Періодичний закон і періодична система хімічних елементів вплинули на розвиток науки й техніки: вони послужили теоретичним фундаментом спрямованого пошуку й відкриття за минуле століття 46 нових елементів зі 111 відомих сьогодні. Крім того, закон Д. І. Менделєєва став поштовхом до досліджень будови атома, які змінили наші уявлення про закони мікросвіту й привели до практичного втілення ідеї використання ядерної енергії.
Однак до моменту відкриття періодичного закону уявлення про молекули й атоми лише почали стверджуватися. Причому атом уважався не лише найменшою, але й елементарною (тобто неподільною) частинкою. Прямим доказом складності будови атома було відкриття мимовільного розпаду атомів деяких елементів, названа радіоактивністю. У 1896 р. французький фізик А. Беккерель виявив, що матеріали, які містять Уран, засвічують у темряві фотопластинку, іонізують гази, спричиняють світіння речовин, що флуоресціюють. Надалі з’ясувалося, що цю здатність має не лише Уран. Титанічні зусилля, докладені для переробки величезних мас уранової смоляної руди, дозволили П. Кюрі та М. Склодовській-Кюрі відкрити два нові радіоактивні елементи: Полоній і Радій.
У 1903 році П’єр і Марія Склодовська-Кюрі разом одержали Нобелівську премію з фізики за відкриття радіоактивності. Після смерті чоловіка М. Склодовська-Кюрі продовжила дослідження й у 1911 році за одержання чистого Радію була удостоєна Нобелівської премії в галузі хімії. Уівіть собі дамські рукавички, які завжди носила М. Склодовська-Кюрі, щоб прикрити руки, безжалісно понівечені Радієм. А поруч, не вмовкаючи, тріскотить лічильник Гейгера. Відвідувачі Всесвітньої виставки в Брюсселі ціпеніли, коли дивилися на ці рукавички. Ще в 1958 році — через півстоліття! — вони відчували від цих рукавичок не запах тонких парфумів, а «голос» того самого Радію, якого безстрашно торкалися руки відважної жінки.
Радіоактивність — це здатність деяких елементів випромінювати, такі елементи названі радіоактивними.
α-випромінювання — це випромінювання позитивно заряджених частинок (ядра Гелію 42He).
β-випромінювання — це випромінювання негативно заряджених частинок (електрони).
γ-випромінювання — це випромінювання електромагнітних хвиль. Випромінювання характеризується іонізуючою можливістю проникнення (визначається шляхом, який частинка може пройти в речовині до остаточної зупинки).
α-частинка — на 1 см2 утворюється 25 тис. пар іонів, довжина шляху — 2—3 см і зупиняється (від а-випромінювання може захистити картон).
β-частинка — на 1 см2 утворюється 100 тис. пар іонів, довжина шляху — кілька метрів (може захистити цегляна стіна).
γ-частинка — найбільша можливість випромінювання й довжина пробігу (можуть захистити двометрові стіни, свинець).


ГДД для людей: 0,1 Бер на рік.
Норми для продуктів харчування: від 50 до 100 Бк на 1 кг (кількість атомів, що розпадаються за одиницю часу).
У 1911 р. англійський учений Е. Резерфорд довів з допомогою досліду, що в центрі атома є позитивно заряджене ядро. Ядра атомів складаються з протонів і нейтронів (загальна назва — нуклони). Кількість протонів у ядрі дорівнює порядковому номеру елемента, а сума чисел протонів і нейтронів відповідає його масовому числу. Навколо ядра замкненими орбітами обертаються електрони. їх число дорівнює позитивному заряду ядра. Атом у цілому електронейтральний.
Нейтрон — нейтральна частинка, що не має електричного заряду.
Протон — позитивно заряджена частинка. Заряд протона дорівнює заряду електрона, але протилежний за знаком. І ті, й інші мають масу, що приблизно дорівнює 1 а.о.м.
Порядковий номер = заряд ядра атома = кількість протонів = кількість електронів
n = Аr - р
Завдання 1. Дайте характеристику будови атома елементів а) № 13, б) № 15 за його положенням у періодичній системі.
Приклад. № 13. Аl — 3 період, III група, головна підгрупа, p = 13, е = 15, вища валентність — III, вищий оксид — Аl2O3, амфотерний гідоксид — Аl(ОН)3 або НАlO2.
 Самостійна робота
Заповніть таблицю. 
Назва елемента
Хімічний символ
Порядковий номер
Заряд ядра
np
nn
ne
Можливі валентності
Формула вищого оксиду
Нітроген








Кальцій








Ферум









Стронцій








Титан









 Домашнє завдання
Опрацювати параграф 31підручника і відповісти на запитання після нього.



01/02/16 7клас

Виконайте завдання.
1. У запропонованому переліку речовин до складних речовин належать: Cu, NaCl, Cl2, CuSO4, Fe, H2O, Br2,BaCl2, Al, P, C2H6, O2.
2. Укажіть оксиди, в яких валентність елемента найбільша:
а) CO; б) N2O,в) WO3; г) NO2;д) SO3.
3. Відносна молекулярна маса речовини Na3PO4:
а) 70; б) 164;в) 118; г) 116.
4. Дано рівняння реакції: P + Н2  PH3
Сума коефіцієнтів у ньому дорівнює:
а) 7;  б) 3;в) 5; г) 14.
5. Серед запропонованих речовин укажіть «зайву»:
а) водень; б) фосфор;в) сірка; г) азот,д) нікель.
7. Напишіть формулу речовини, що складається з одного атома Магнію, одного атома Сульфуру, трьох атомів Оксигену. Обчисліть масову частку Оксигену в цій речовині.
8. У запропонованому переліку речовин до неметалів належать: Cu, NaCl, Cl2, CuSO4, Fe, H2O, Br2, BaCl2, Al, P,C2H6, O2.
9. Визначте  валентність елементів:
а) SO3; б) N2O3,в) CrO3; г) Ba2O3;д) CrO.
3. Відносна молекулярна маса речовини K2SO4:
а) 174; б) 135;в) 126; г) 87.в) 4;г) 2.
7. Напишіть формулу речовини, що складається з одного атома Феру- му, одного атома Карбону, трьох атомів Оксигену. Обчисліть масову частку Оксигену в цій речовині.