Домашнє завдання: Вивчити символи та назви хімічних елементів за таблицею 9.1 с.52
среда, 21 октября 2020 г.
9 клас.
Тема уроку. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх протікання.
І. В робочому зошиті
виконайте завдання
1.Напишіть рівняння
дисоціації запропонованих речовин.
Na2SО4,Na2CО3,Ва(ОН)2,Ca(ОH)2,HCl,LiОH,K2CО3,K3PО4,
H3PО4,H2SО4
2. Продовжте визначення.
Електроліти — це...
Ступінь дисоціації — це...
Кислота — це...
Основа — це...
Сіль — це...
Електролітична дисоціація — це...
ІІ. Згадайте, які явища супроводжують
хімічні реакції.
Ми з’ясували, що в розчині електроліти
перебувають у формі іонів.
Дослід 1.
Візьмемо два розчини: Ba Cl2 і Na2SО4.
Запишіть рівняння дисоціації цих солей.
Змішуємо розчини. Що відбувається?Утворюється
осад. Осад BaSО4 свідчить
про протікання хімічної реакції.
Запишіть її молекулярне рівняння.
Оскільки
в розчині BaCl2, Na2SО4
і NaCl перебувають у вигляді
іонів, запишіть рівняння в іонній формі.
Ba2++2Cl- +2Na++SO42-
-- BaSO4+ 2Na++2Cl-
Розчинність BaSО4 настільки мала, що більша частина його в розчині перебуває у вигляді молекул BaSО4.
Отже, у розчині протікає реакція зв’язування іонів Ba2+ і SO42-,
що описується рівнянням:
Ba2+ +SO42--- BaSO4
Дослід 2
Для наступної реакції візьмемо розчин
натрій гідроксиду (з фенолфталеїном) і додамо по краплях хлоридну кислоту до
зникнення малинового забарвлення. Ознака реакції — зникнення забарвлення
індикатора:
НCl, NaОН, NaCl — сильні електроліти, тобто в розчині перебувають у вигляді іонів.
Отже, у розчині протікає реакція зв’язування іонів H+ OH-
що описується рівнянням:
H+ + OH- -- H2O
H2O — слабкий електроліт, ступінь дисоціації дорівнює 1,4 · 10-9.
Дослід 3
До розчину Na2CO3 додамо розчин хлоридної кислоти. Ознака
реакції — виділення вуглекислого газу:
NaOН, Na2CО3, NaCl — сильні електроліти,
тому в розчині перебувають у вигляді іонів.
H2О і CО2 —
слабкі електроліти oтже, у розчині протікає реакція
зв’язування іонів що описується рівнянням:
H+ + CO32-
-- H2O +CO2
Отже, виділяють три умови незворотного
протікання реакцій:
• утворення нерозчинної або
малорозчинної речовини;
• утворення газоподібної речовини;
• утворення речовини, що дисоціює
незначною мірою, наприклад H2О.
Самостійна робота.
Запишіть рівняння в молекулярній повній та
скороченій іонній формах.
AgNO3 +HCl
K2SO3 +HNO3
CuSO4 +NaOH
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа,
вивчити умови незворотного протікання реакцій.
8 клас.
Тема уроку:
узагальнення знань з теми « Будова атома. Періодичний закон та періодична система
хімічних елементів Д.І. Менделєєва»
1. Заряд ядра атома визначається:
а) числом електронів на зовнішньому
енергетичному рівні;
б) числом нейтронів;
в) числом протонів.
2. Ядро атома містить відповідно протонів
і нейтронів:
а) 80 і 120; б) 80 і 100; в) 80 і 80.
3. Укажіть максимальну кількість
електронів, що може перебувати на одній орбіталі:
а) три; б) два;в) один.
4. Електронна формула зовнішнього
енергетичного рівня атома ns2np6 відповідає елементам головної підгрупи:
а) VI групи;б) II групи;в) VIII
групи.
5. Відносна молекулярна маса оксиду
елемента І групи дорівнює 144. Масова частка елемента в ньому — 88,89 %.
Укажіть елемент:
а) Си;б) К;в) Рb.
6. Елемент головної
підгрупи IV групи утворює летку сполуку з Гідрогеном, масова частка цього
елемента в якій — 5,2 %. Визначте цей елемент, укажіть формулу його вищого
оксиду й леткої сполуки з Гідрогеном.
7. Напишіть схему будови атома, електронну
формулу
а) для атома
Фосфору; б) для іона Алюмінію Аl+3.
8. З допомогою алгоритму складіть
характеристику Карбону за положенням у періодичній системі хімічних елементів.
Завдання
виконати в робочому зошиті та надіслати на перевірку до 23.10.2020.
11 клас
Тема уроку:
Виконання тренувальних вправ та розв’язок розрахункових задач.
Домашнє завдання: повторити
матеріал на с.71,72 «узагальнення», в робочому зошиті виконати вправи
2,4,6,8,10,12,14,16,18 с.73-74. Виконані завдання надіслати на перевірку.
10 клас .Методи одержання алканів,етену, етину,бензену.
Тема
уроку: Методи одержання алканів, алкенів, алкінів, бензену.
I. Одержання
алканів
1)
Природні джерела (нафта, газ, вугілля).
2) Синтез Вюрца (подовження ланцюга):
2СН3Сl +Na – C2H6 + NaCl
ІІ.
Одержання алкенів.
1)
Гідрування алкінів
2).
Дегідратація спиртів (відщеплення води):
ІІІ.Одержання ацетилену
1. Крекінг метану
2. Карбідний метод:
Одержання
карбіду:
CaCO3 – CaO +CO2
CaO + 3—CaC2 + CO
IV. Одержання бензену.
1) Каталітичне дегідрування циклогексану та його похідних (М. Д. Зелінський).
Як каталізатор використовується паладієва чернь або платина за температури 300
°С.
3) Циклічна тримеризація ацетилену та його
гомологів над активованим вугіллям за температури 600 °С (М. Д. Зелінський).
Домашнє завдання:
опрацювати конспект та матеріал підручника, в робочому зошиті написати рівняння
реакцій до кожного методу одержання вуглеводнів.
Написати рівняння
реакцій за схемами:
Метан – хлорметан –
етен – хлоретен – пропан
Метан – ацетилен – бензин
– хлорбензен
воскресенье, 18 октября 2020 г.
11 клас
Завдання 1.Якою є реакція середовища водного розчину купрум ІІ нітрату? Відповідь обґрунтуйте рівнянням реакціі.
Завдання 2.Яка з перелічених солей : ферум( ІІІ) хлорид, натрій хлорид, калій карбонат не буде вступати в реакцію гідролізу і чому?
Завдання виконати в робочому зошиті.
Тема уроку: Гальванічний елемент – хімічне джерело електричного струму,
В наш час ми не можемо уявити своє життя без хімічних джерел струму, у яких частина внутрішньої енергії речовин перетворюється на електричну енергію. До них відносять гальванічні елементи, аккумулятори і паливні елементи.
Гальванічний елемент – хімічне джерело електричного струму, яке засновано на
взаємодії двох металів і (або) їх оксидів в електроліті, що призводить до виникнення в замкнутому ланцюзі електричного струму.
У гальванічному елементі частина внутрішньої енергії речовин перетворюється на електричну.
Робота гальванічного елемента характеризується його електрорушійною силою (ЕРС), яку можна визначити за різницею потенціалів катоду і аноду.
Наприкінці XVIII ст. італійський фізик Алессандро Вольта винайшов оригінальний пристрій, що виробляв електричний струм. Це був немов товстий «бутерброд» iз металічних пластин (міді і цинку) i тканини, яка заздалегідь була просякнута розчином сульфатної кислоти. До першої та останньої пластинок припаювали дротинки. Якщо ix занурювали у воду, то на поверхні кожної дротинки починалося виділення газу. Це відбувався електроліз води. Отже, крізь воду проходив електричний струм. Винайдене джерело струму було названо гальванічним елементом на честь Луїджі Гальвані (1737–1798) – італійського лікаря, анатома і фізіолога, який є одним із засновників електрофізіології.
Перший гальванічний елемент був незручним у користуванні i мав короткий час дії: поява на електроді бульбашок газу ускладнювала рух йонів біля електроду. У 1836 році англійський хімік Джон Фредерик Даніель та незалежно від нього німецький і російський фізик-винахідник Б. С. Якобі, запропонували інший елемент, що виробляв електричний струм протягом значно довшого часу.
Гальванічний елемент Даніеля-Якобі складається з двох посудин . В одній міститься розчин цинк сульфату, у який занурено пластинку з цинку, в іншій – купрум(ІІ) сульфату у який занурено пластинку з міді. Розчини з’єднано трубкою (сольовим містком), що заповнена розчином електроліту, йони якого ʜе взаємодіють з іншими йонами в гальванічному елементі, наприклад натрій нітрату. У такий спосіб забезпечується електричний контакт між посудинами. Для того щоб розчин не виливався, кінці трубки закривають скловатою чи гелем, просоченим електролітом.
Якщо електроди з’єднати дротинками з електричною лампочкою, то вона засвітиться.
Через деякий час в обох склянках можна спостерігати хімічні перетворення: цинкова пластинка розчиняється, а на мідній пластинці з розчину осаджується мідь Водночас послаблюється забарвлення розчину купрум(ІІ) сульфату (концентрація йонів Сu2+ знижується). Ці хімічні зміни є результатом перенесення електронів з однієї частини елемента до іншого, тобто це типовий електрохімічний процес.
Пристрої, що виробляють електричний струм внаслідок перебігу в них хімічних реакцій, називаються хімічними джерелами струму.
Розглянемо природу цього процесу. Під дією полярних молекул води катіони металу відриваються з поверхні пластинки, гідратуються і переходять в розчин, який при цьому заряджається позитивно, а в металі накопичується надлишок електронів. Чим далі протікає процес, тим більше стає заряд як металу, так і розчину. Завдяки електростатичному притягуванню катіонів розчину і надлишкових електронів металу на межі поділу фаз виникає подвійний електричний шар , який гальмує подальший перехід катіонів металу в розчин. Настає момент, коли між розчином і металом встановлюється рівновага, яку можна виразити рівнянням:
Ме(тв.) ⇄ Меn+ + nē.
Різниця потенціалів, що виникає між металом і розчином електроліту, називається електродним потенціалом.
Електродний потенціал залежить від природи металу.
Чим більш активний метал, тим більше його катіонів переходить в розчин і тим більш негативно заряджена поверхня металу.
Цинк активніший за мідь, тому цинкова пластинка заряджена більш негативно, ніж мідна. При з’єднанні цинкової пластинки з мідною металевим провідником електрони переходять від пластинки цинку до міді, на поверхні якої ці електрони з’єднуються з катіонами Купруму з розчину і осаджується мідь:
Сu2+ + 2ē = Сu.
Відбувається процес відновлення.
Згадаємо при електролізі процес відновлення відбувається на катоді Така сама роль катода (мідного електрода) i в гальванічному елементі, але віддаючи електрони катіонам Сu2+, катод гальванічного елементу набуває позитивний заряд на відміну від катоду при електролізі, який має негативний заряд.
Інший електрод гальванічного елемента – цинковий – розчиняється. Атоми Цинку втрачають електрони, залишаючи їx на електроді, зазнають окиснення й перетворюються на катіони:
Zn – 2ē = Zn2+.
Цинковий електрод в гальванічному елементі виступає як анод, він має негативний заряд. (При електролізі анод заряджений позитивно.)
Сумарне рівняння (окисно-відновного перетворення в гальванічному елементі:
Cu2+ + Zn = Сu + Zn2+.
Гальванічний елемент можна зобразити схематично:
Zn|Zn2+||Cu2+|Cu
Суть перетворення така сама, що й звичайної хімічної реакції:
CuSО4 + Zn = Сu + ZnSО4.
Однак у гальванічному елементі процеси окиснення й відновлення йдуть окремо на поверхні кожного з двох електродів. Електрони, що залишаються від атомів Цинку на аноді, рухаються електричним ланцюгом до катода, де їx отримують катіони Купруму. Струм буде текти до тих пір, поки весь цинк не розчиниться або всі катіони Купруму з розчину не відновляться до міді.
Під час роботи гальванічного елемента в розчині купрум(ІІ) сульфату зменшується кількість катіонів Cu2+, а в розчині цинк сульфату збільшується кількість катіонів Zn2+. Тому сольовий місток не тільки забезпечує електричний контакт між двома розчинами, а й підтримує електронейтральність розчинів, «постачаючи» катіони стороннього електроліту (у нашому випадку Na+) у розчин купрум(ІІ) сульфату а аніони (NO3−) – у розчин цинк сульфату.
Використовувати елемент Даніеля-Якобі для живлення ліхтарика, плеєра чи калькулятора незручно. Вже давно винайдено сухі гальванічні елементи. В їхніх герметичних оболонках містяться не розчини, а пастоподібні (вологі) суміші речовин.
У таблиці представлені значення стандартних електродних потенціалів деяких металів. Стандартні потенціали електродів, що виступають як відновники стосовно водню, мають знак «−», а як окисники – знак «+».
Стандартні електродні потенціали металів
Електрод |
Е0, В |
Электрод |
Е0, В |
Электрод |
Е0, В |
Li+ /Li |
– 3,02 |
Zn2+/Zn |
– 0,763 |
Sb3+/Sb |
0,20 |
Rb+ /Rb |
– 2,99 |
Cr3+/Cr |
– 0,740 |
Bi3+/Bi |
0,23 |
K+ / K |
– 2,925 |
Fe2+/Fe |
– 0,440 |
Cu2+/Cu |
0,337 |
Ba2+/Ba |
– 2,900 |
Cd2+/Cd |
– 0,400 |
Cu+/Cu |
0,52 |
Sr2+ /Sr |
– 2,890 |
Co2+/Co |
– 0,403 |
Hg22+/2Hg |
0,790 |
Ca2+/Ca |
– 2,870 |
Ni2+/Ni |
– 0,250 |
Ag+/Ag |
0,799 |
Na+ / Na |
– 2,714 |
Sn2+/Sn |
– 0,166 |
Pd2+/Pd |
0,830 |
Mg2+/Mg |
– 2,340 |
Pb2+/Pb |
– 0,126 |
Hg2+/Hg |
0,854 |
Al3+/Al |
– 1,700 |
Fe3+/Fe |
– 0,036 |
Pt2+/Pt |
1,20 |
Mn2+/Mn |
– 1,180 |
2H+/H2 |
0,000 |
Au3+/Au |
1,500 |
Якщо метали, розташувати в порядку зростання стандартних електродних потенціалів, то ми отримаємо електрохімічний ряд напруг металів, який характеризує хімічні властивості металів.
1. Чим більший негативний електродний потенціал металу, тим більша його відновна здатність.
2. Кожен метал здатний відновлювати з розчинів ті метали, які стоять у ряді напруг праворуч від нього.
3. Всі метали, що мають негативний потенціал, тобто що знаходяться в ряді напруг лівіше водню, здатні витісняти його з розчинів кислот.
4. Чим більше різниця електродного потенціалу металів, тим більшою буде ЕРС гальванічного елемента, який з них побудований
Домашнє завдання: Опрацювати конспект, параграф 13, відповісти на питання 1-3 с.71
Подписаться на:
Сообщения (Atom)